Робота та наймання працівників у Латвії: усе, що потрібно знати

Цей посібник простою мовою пояснює основні норми Закону про працю Латвії (Darba likums, «DL») і податки на заробітну плату. Перша частина — для тих, хто працює в Латвії. Друга — для компаній, які вперше наймають працівників у Латвії або направляють сюди працівників. Ці правила поширюються на всіх, хто працює в Латвії за трудовим договором, незалежно від громадянства.

Робочий час

• Нормальна тривалість робочого часу — до 8 годин на день і 40 годин на тиждень (ст. 131 ч. 1 DL).
• Стандартом є п’ятиденний робочий тиждень. Шестиденний тиждень також можливий, але тоді робочий день не може перевищувати 7 годин (ст. 133 DL).
• Якщо одного дня ви працюєте менше, інший день того самого тижня може бути довшим не більше ніж на 1 годину — тиждень однаково не може перевищувати 40 годин (ст. 131 ч. 2 DL).
• Напередодні святкового дня робочий день коротший на 1 годину (ст. 135 DL).
• На роботах з особливим ризиком норма становить 7 годин на день і 35 годин на тиждень (ст. 131 ч. 3 DL).

Неповний робочий час — це будь-який погоджений робочий час, коротший за нормальний. У договорі має бути зазначена точна кількість годин. Для роботи понад погоджені години потрібна письмова домовленість (ст. 134 DL).

Понаднормова робота

Понаднормова робота — це робота понад нормальну тривалість робочого часу: понад 8 годин на день або 40 годин на тиждень (ст. 136 ч. 1 DL).

• Вона дозволена лише тоді, коли працівник і роботодавець домовилися про це письмово (ст. 136 ч. 2 DL). Без згоди — лише в надзвичайних ситуаціях і ще в кількох виняткових випадках (ст. 136 ч. 3 DL).
• У середньому вона не може перевищувати 8 годин за 7 днів, розрахованих за період до 4 місяців (ст. 136 ч. 5 DL). Разом із нормальним робочим часом це в середньому 48 годин на тиждень.
• Понаднормова робота оплачується з доплатою щонайменше 100 % до ставки (ст. 68 ч. 1 DL). Колективний або трудовий договір може передбачати більше.
• Замість доплати сторони можуть домовитися про оплачуваний вільний час (ст. 136 ч. 9 DL).
• Особи, молодші за 18 років, не можуть працювати понаднормово (ст. 136 ч. 6 DL).

Перерви та відпочинок

• Перерва: якщо робочий день триває понад 6 годин, вам надається перерва щонайменше 30 хвилин не пізніше ніж через 4 години після початку роботи. Зазвичай перерва не оплачується, якщо інше не передбачено договором або якщо вам не дозволено залишати робоче місце (ст. 145 DL).
• Щоденний відпочинок: щонайменше 12 годин поспіль у кожному 24-годинному періоді (ст. 142 ч. 1 DL).
• Щотижневий відпочинок: щонайменше 42 години поспіль у кожному 7-денному періоді. За п’ятиденного робочого тижня у вас 2 вихідні дні, зазвичай поспіль; загальним днем відпочинку є неділя (ст. 143 DL).

Робота вночі, у вихідні та святкові дні

• Нічний час — 22:00–06:00. Робота, яка триває понад 2 години в нічний час, вважається нічною роботою (ст. 138 ч. 1 DL). Вона оплачується з доплатою щонайменше 50 % (ст. 67 ч. 1 DL).
• Роботу у ваш день щотижневого відпочинку можна доручити письмово лише у виняткових випадках, і натомість ви маєте отримати рівноцінний відпочинок (ст. 143 ч. 4 DL).
• Святкові дні — вихідні. Там, де робота має тривати безперервно, ви можете працювати й отримуєте доплату щонайменше 100 % (ст. 68 і 144 DL).

Змінна робота та підсумований облік робочого часу

За змінної роботи зміна не може бути довшою за нормальний робочий день, і не можна працювати дві зміни поспіль. Роботодавець має ознайомити вас із графіком змін щонайменше за 1 місяць до початку його дії (ст. 139 DL).

Якщо роботу неможливо вмістити у 8 годин на день і 40 годин на тиждень (лікарні, охорона, магазини, транспорт), роботодавець може запровадити підсумований облік робочого часу (summētais darba laiks). Тоді робочі дні можуть бути довшими, але за обліковий період ви не можете відпрацювати більше за нормальну кількість годин (ст. 140 DL):

• обліковий період становить 1 місяць, до 3 місяців — за трудовим договором, або до 12 місяців — за колективним договором;
• ви в жодному разі не можете працювати понад 24 години поспіль або 56 годин на тиждень;
• години понад норму облікового періоду є понаднормовою роботою.

Облік робочого часу

Роботодавець має точно обліковувати години, відпрацьовані кожним працівником, зокрема понаднормову роботу, нічну роботу, роботу в дні відпочинку та у святкові дні (ст. 137 ч. 1 DL). Ви маєте право перевіряти ці записи (ст. 137 ч. 3 DL). У розрахунковому листку мають бути зазначені відпрацьовані години, зокрема понаднормові та нічні (ст. 71 DL).

Порада: ведіть власний простий облік часу початку й закінчення роботи. Це допоможе, якщо колись виникне спір.

Щорічна відпустка

• Кожен працівник має право щонайменше на 4 календарні тижні оплачуваної щорічної відпустки на рік, не враховуючи святкових днів (ст. 149 ч. 1 DL).
• Одна частина відпустки має тривати щонайменше 2 тижні без перерви (ст. 149 ч. 2 DL).
• У перший рік роботи відпустку можна взяти після 6 місяців безперервної роботи (ст. 150 ч. 3 DL).
• Батьки отримують додаткову відпустку: 3 робочі дні, якщо мають 3 або більше дітей віком до 16 років або дитину з інвалідністю віком до 18 років, і щонайменше 1 день — інші батьки дітей віком до 14 років (ст. 151 ч. 1 DL).

Лікарняний

Якщо ви захворіли й не можете працювати, лікар оформлює електронний листок непрацездатності (darbnespējas lapa). Далі:

• 1-й день не оплачується;
• 2–3-й дні: роботодавець виплачує щонайменше 75 % вашого середнього заробітку;
• 4–9-й дні: роботодавець виплачує щонайменше 80 %;
• з 10-го дня допомогу у зв’язку з хворобою виплачує Державне агентство соціального страхування (VSAA).

(Закон про страхування у зв’язку з материнством і хворобою, ст. 13 і 36.)

Трудовий договір, випробувальний строк і попередження про звільнення

• Трудовий договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний до початку роботи (ст. 40 ч. 1 DL). У ньому, серед іншого, мають бути зазначені робота, місце роботи, оплата праці та строки її виплати, а також погоджена тривалість робочого дня або тижня (ст. 40 ч. 2 DL).
• Договір укладають латиською мовою. Якщо ви недостатньо добре володієте латиською, роботодавець має письмово поінформувати вас про умови договору зрозумілою вам мовою (ст. 40 ч. 10 DL).
• Випробувальний строк не може перевищувати 3 місяців (до 6 місяців — лише за колективним договором). У строковому трудовому договорі тривалістю до 6 місяців — не більше 1 місяця (ст. 46 DL).
• Під час випробувального строку кожна зі сторін може розірвати договір, письмово попередивши про це за 3 дні (ст. 47 ч. 1 DL).
• Після випробувального строку працівник може звільнитися, письмово попередивши за 1 місяць, якщо не погоджено коротший строк. За наявності поважної причини працівник може звільнитися негайно (ст. 100 DL).

Оплата праці та мінімальна заробітна плата

• Мінімальна місячна заробітна плата у 2026 році становить 780 EUR брутто за повний робочий час (Правила Кабінету Міністрів № 656).
• Заробітну плату виплачують щонайменше двічі на місяць, якщо сторони не домовилися про виплату раз на місяць (ст. 69 ч. 1 DL).
• Нічна робота, понаднормова робота та робота у святкові дні оплачуються з доплатами, описаними вище.

Податки із заробітної плати у 2026 році

Податки утримує роботодавець із вашої заробітної плати брутто:

• Внески на соціальне страхування (VSAOI): 10,5 % від заробітної плати брутто (Закон про державне соціальне страхування, ст. 18).
• Податок на доходи фізичних осіб (IIN): 25,5 % щомісяця (Закон про податок на доходи фізичних осіб (Закон IIN), ст. 15 ч. 3). Його розраховують після вирахування ваших внесків на соціальне страхування і, якщо ви подали цьому роботодавцеві свою податкову книжку (algas nodokļa grāmatiņa), неоподатковуваного мінімуму 550 EUR на місяць (Закон IIN, ст. 10, 12 і 17; сума на 2026 рік визначена в Перехідних положеннях, п. 197).
• Пільга на утриманця: 250 EUR на місяць за кожного утриманця (Закон IIN, ст. 13).

Ви можете мати лише одну податкову книжку — в одного роботодавця (Закон IIN, ст. 6). Частина річного доходу понад 105 300 EUR оподатковується за ставкою 33 %, а частина загального річного доходу понад 200 000 EUR — додатково за ставкою 3 %; розрахунок здійснюється через річну податкову декларацію (Закон IIN, ст. 15 і 15.1).

Податкове резидентство. Ви є податковим резидентом Латвії, якщо ваше задеклароване місце проживання — у Латвії або якщо ви перебуваєте в Латвії 183 дні або більше протягом будь-якого 12-місячного періоду, що починається або закінчується в податковому році (Закон про податки і збори, ст. 14 ч. 2). Нерезидент сплачує 25,5 % податку на доходи із заробітної плати за роботу в Латвії, але не має права ні на неоподатковуваний мінімум, ні на пільги. Виняток — резиденти інших країн ЄС/ЄЕЗ, які отримують у Латвії понад 75 % своїх доходів (Закон IIN, ст. 12 і 13).

Право на роботу. Громадяни ЄС, ЄЕЗ і Швейцарії можуть почати працювати відразу після підписання договору. Якщо вони перебувають у Латвії понад 3 місяці, вони мають зареєструватися в Управлінні у справах громадянства та міграції (PMLP). Громадянам інших країн потрібне право на роботу. Перш ніж найняти їх, роботодавець має зареєструвати вакансію в Державному агентстві зайнятості (NVA), і вона має залишатися відкритою щонайменше 10 робочих днів (PMLP).

Для компаній, які вперше працюють у Латвії

Якщо ви звикли до трудового права іншої країни, ось моменти, які найчастіше дивують іноземних роботодавців у Латвії.

Перш ніж перший працівник почне роботу

1. Підпишіть письмовий договір до початку роботи латиською мовою, з усіма умовами, яких вимагає ст. 40 ч. 2 DL. Якщо працівник недостатньо добре володіє латиською, надайте йому письмову інформацію про умови зрозумілою йому мовою (ст. 40 ч. 10 DL).
2. Зареєструйте працівника в Державній службі доходів Латвії (VID) не пізніше ніж за 1 годину до початку роботи (Закон про державне соціальне страхування, ст. 13; Правила Кабінету Міністрів № 827, п. 8.1).
3. Оцініть ризики робочого середовища та проведіть інструктаж працівника з охорони праці на початку роботи у зрозумілий йому спосіб (Закон про охорону праці, ст. 8 і 14). Якщо робота пов’язана зі шкідливими чинниками, організуйте обов’язкові медичні огляди за рахунок роботодавця (ст. 15).
4. Налагодьте облік робочого часу кожного працівника з першого дня (ст. 137 DL).
5. Якщо у вас 10 або більше працівників, затвердьте правила внутрішнього трудового розпорядку (darba kārtības noteikumi) протягом 2 місяців від початку діяльності. Правила мають охоплювати робочий час і перерви, дні виплати заробітної плати та порядок надання відпусток, і з ними має бути ознайомлений кожен працівник (ст. 55 DL).

Заробітна плата та податки

• Утримуйте внески працівника на соціальне страхування (10,5 %) і податок на доходи (25,5 %) та сплачуйте їх разом із внесками роботодавця в розмірі 23,59 % (Закон про державне соціальне страхування, ст. 18 і 21).
• Подавайте до VID щомісячний звіт роботодавця до 17-го числа наступного місяця (Правила Кабінету Міністрів № 827, п. 21).
• Сплачуйте внески на соціальне страхування до 23-го числа наступного місяця, а податок на доходи — до 23-го числа місяця, у якому виплачено заробітну плату (Закон про державне соціальне страхування, ст. 21 ч. 1; Закон IIN, ст. 17 ч. 5).
• Мінімальні внески: якщо заробітна плата працівника за квартал менша за 3 мінімальні заробітні плати, роботодавець сплачує внески з різниці за власний рахунок. Деякі групи звільнені від цього, наприклад пенсіонери та студенти денної форми навчання віком до 24 років (Закон про державне соціальне страхування, ст. 20.4).
• Виплачуйте заробітну плату щонайменше двічі на місяць або раз на місяць, якщо про це домовлено (ст. 69 DL).

Робочий час: що ви маєте організувати

• Понаднормова робота — лише з письмової згоди, з оплатою щонайменше +100 %, у середньому не більше 8 годин за 7 днів (ст. 68 і 136 DL).
• Нічна робота — щонайменше +50 % (ст. 67 DL), робота у святкові дні — щонайменше +100 % (ст. 68 DL).
• Графіки змін — щонайменше за 1 місяць наперед; жодних двох змін поспіль (ст. 139 DL).
• Відпочинок: 12 годин щодня, 42 години щотижня, перерва не пізніше ніж через 4 години роботи (ст. 142, 143 і 145 DL).
• Точний облік робочого часу, зокрема понаднормових, нічних і святкових годин; працівник має право його перевіряти (ст. 137 DL).

Припинення трудових відносин

У Латвії роботодавець не може звільнити працівника на власний розсуд, без підстави. Роботодавець може попередити про звільнення лише з однієї з підстав, перелічених у ст. 101 DL, — пов’язаних із поведінкою чи здібностями працівника або з економічними, організаційними чи технологічними причинами, як-от скорочення штату. Попередження має бути письмовим.

• Строк попередження: залежно від підстави — негайно, 10 днів або 1 місяць; у деяких випадках 2 місяці для працівників з інвалідністю (ст. 103 DL).
• Вихідна допомога у разі звільнення з таких підстав, як скорочення штату: середній заробіток за 1 місяць при стажі роботи менше 5 років, за 2 місяці — при стажі 5–10 років, за 3 місяці — 10–20 років, за 4 місяці — понад 20 років (ст. 112 DL).

Направлення працівників до Латвії

Роботодавець з іншої країни ЄС/ЄЕЗ, який направляє працівників до Латвії, зобов’язаний (ст. 14.1 DL):

• до початку направлення електронно повідомити VDI — на posting.vdi.gov.lv, сайт доступний англійською мовою;
• повідомляти про зміни протягом 3 робочих днів і призначити контактну особу в Латвії;
• зберігати трудовий договір, розрахункові листки та облік робочого часу і забезпечувати доступ до них протягом 2 років після завершення направлення;
• застосовувати латвійські правила щодо максимального робочого часу та мінімального відпочинку, мінімальної оплачуваної відпустки, оплати праці, зокрема доплат за понаднормову, нічну роботу та роботу у святкові дні, охорони праці та рівного ставлення.

Через 12 місяців (18 місяців — за обґрунтованого повідомлення) застосовуються майже всі латвійські умови праці. Латвійський замовник не має допускати направленого працівника до роботи без підтвердження того, що VDI повідомлено (ст. 14 ч. 2.6 DL).

Штрафи

Державна інспекція праці Латвії (VDI) може штрафувати роботодавців (1 штрафна одиниця = 5 EUR):

Латвія порівняно з мінімальними вимогами ЄС

Усі країни ЄС мають дотримуватися Директиви про робочий час 2003/88/ЄС. Вона встановлює мінімальні стандарти; кожна країна може надавати працівникам більше. Латвія надає більше в кількох сферах:

Куди звернутися по допомогу

Якщо роботодавець не дотримується правил, зверніться до Державної інспекції праці Латвії (Valsts darba inspekcija, VDI):

• консультації: +371 67186522 (пн–чт 8:00–17:00, пт 8:00–14:30);
• e-mail: vdi@vdi.gov.lv;
• адреса: Krišjāņa Valdemāra iela 38 k-1, Рига.

VDI консультує працівників і роботодавців та перевіряє роботодавців. Інспекція може зобов’язати роботодавця усунути порушення та накласти штрафи. Державні установи приймають письмові документи латиською мовою; документ іншою мовою потребує засвідченого перекладу (Закон про державну мову, ст. 10).

У разі невиплати заробітної плати можна також звернутися до суду. Вимоги щодо оплати праці, як правило, потрібно заявити протягом 2 років (ст. 31 DL) — не пропустіть цей строк, поки чекаєте на відповідь від VDI.

Роботодавець не може карати працівника за те, що той користується своїми правами (ст. 9 DL).